Мало не кожен українець відчув на собі руйнівний вплив війни, яку розпочала росія в Україні. Люди стикнулися з постійним стресом та розладами, які він спричиняє, особливо це стосується тих, хто виконував чи виконує бойові завдання, а також цивільних, що опинилися в районах проведення активних бойових дій.
Хронічний стрес, викликаний психоемоційними переживаннями, є одним з основних факторів зниження працездатності населення. Найбільш помітний вплив він спричиняє саме на соціально активну частину населення, яка є одночасно і найбільш працездатною.
Артеріальна гіпертензія — це хронічний патологічний стан, який характеризується підвищеним артеріальним тиском. Підвищений артеріальний тиск спричиняє додаткове навантаження на серце та судини, суттєво підвищуючи ризик розвитку ускладнень: інфаркту міокарда, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та ін.
Артеріальна гіпертензія сьогодні є однією з основних проблем у кардіології, за даними Всесвітньої ліги гіпертензії (World Hypertension League) понад 1 млрд людей в усьому світі живуть з артеріальною гіпертензією. Великого значення проблемі додає й те, що, за даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) МОЗ України, 40% хворих не підозрюють про свій стан, бо часто хвороба має безсимптомний перебіг.
Артеріальний тиск вимірюється в міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.). Артеріальну гіпертензію зазвичай діагностують, коли показник артеріального тиску перевищує 130/80 мм рт. ст. впродовж тривалого часу та за різних умов.
Американський коледж кардіології (The American College of Cardiology) та Американська кардіологічна асоціація (American Heart Association) класифікують артеріальний тиск за 4 загальними категоріями:
- нормальний артеріальний тиск — 120/80 мм рт. ст. і нижче;
- підвищений артеріальний тиск. Систолічний тиск — 120–129 мм рт.ст., а діастолічний — нижче 80 мм рт. ст.;
- артеріальна гіпертензія І стадії. Систолічний тиск — 130–139 мм рт. ст., діастолічний — 80–89 мм рт. ст.;
- артеріальна гіпертензія ІІ стадії. Систолічний тиск становить 140 мм рт. ст. і вище, діастолічний — 90 мм рт. ст. і вище.
Ці показники є умовними, вони можуть відрізнятися у різних пацієнтів, залежно від анамнезу та інших факторів.
Розвиток артеріальної гіпертензії, за даними ВООЗ, може бути зумовлений спадковою схильністю та дією зовнішніх факторів: надмірне вживання солі, гострої їжі, ожиріння, малорухливий спосіб життя, постійний вплив стресу. Виділяють також інші фактори, що підвищують ризик розвитку гіпертензії у пацієнтів: частіше хворіють жінки, пацієнти віком старше 50 років також у групі ризику. Значним фактором ризику вважають підвищений рівень холестерину (ЦГЗ МОЗ України).
Стрес як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії
Стрес викликає короткострокове підвищення артеріального тиску, це є нормальною реакцією, і у здорових людей зазвичай не становить небезпеки. Однак хронічний стрес може провокувати тривале підвищення тиску навіть без дії зовнішніх стресорів внаслідок розбалансування систем організму, що зазвичай компенсують вплив стресу.
Під впливом стресу відбувається надмірна активація симпатоадреналової системи, що супроводжується підвищенням частоти серцевих скорочень, серцевого викиду і, як наслідок, підвищенням артеріального тиску. Ці стани називають стрес-індукованою артеріальною гіпертензією (СІАГ).
Психоемоційні реакції призводять до дисбалансу між симпатичною та парасимпатичною нервовими системами, який, у свою чергу, призводить до цілого спектру фізіологічних змін, що негативно позначаються на роботі систем організму.
Активація симпатичної нервової системи внаслідок стресу стимулює вироблення й вивільнення реніну нирками. Підвищення концентрації катехоламінів у крові, активація альфа-1- і бета-адренорецепторів призводить до зростання тонусу артеріол і частоти серцевих скорочень, що в поєднанні з високим реніном спричиняє підвищення артеріального тиску.
Фактори, що впливають на артеріальний тиск через стрес, включають синдром «білого халата», артеріальну гіпертензію «на робочому місці» та емоційний стрес. Останній фактор в Україні можна сміливо віднести до основного сьогодні, адже війна та пов’язані з нею безпекові, економічні та соціальні виклики діють чи не на кожного українця. Важливо, що всі ці фактори можуть накладатися, посилюючи ефект від дії стресорів на організм і рівень артеріального тиску.
Чим характерна артеріальна гіпертензія воєнного часу?
Дана форма гіпертензії характерна для осіб, що перебували чи перебувають у зоні бойових дій. Вивчення артеріальної гіпертензії воєнного часу (АГВЧ) почалося під час Першої світової війни, тоді цей стан називали також «серцем солдата» або «воєнним серцем у молодих солдатів».
Достатньо багато уваги приділили цій проблемі і в період Другої світової війни та в конфліктах, що мали місце пізніше в ХХ ст. Причини виникнення АГВЧ зрозумілі, окрім факторів, характерних для розвитку СІАГ, тут додаються такі специфічні фактори та умови, які характерні для гарячих точок: серйозна нестача сну та відпочинку, порушення режиму харчування, дегідратація, надмірні фізичні навантаження, значні переохолодження або перегрівання організму.
Крім того, АГВЧ, на відміну від класичної СІАГ, у більшості випадків розвивається саме в молодих осіб, а рівні підвищення артеріального тиску (АТ) при АГВЧ вищі за такі при СІАГ. Також у пацієнтів з АГВЧ відмічалася певна резистентність до антигіпертензивної терапії.
Небезпека АГВЧ також зумовлена тим, що при тривалому впливі стресу зростання артеріального тиску прогресує, що в перспективі значно підвищує ризик розвитку ускладнень, особливо враховуючи певний рівень резистентності пацієнтів до фармакотерапії. Також при АГВЧ відзначають підвищений ризик розвитку раптових гіпертонічних кризів з дуже високими показниками артеріального тиску, які можуть становити серйозну небезпеку.
Ускладнення при артеріальній гіпертензії (АГ) можуть призвести до інвалідності чи навіть фатальних наслідків, особливо за відсутності лікування. Однак, з огляду на те, що існує прямий зв’язок рівня стресу та ризику розвитку АГ, не можна нехтувати найпростішими рекомендаціями, які дозволять контролювати стан здоров’я або хоча б знизити ризики розвитку серйозних ускладнень:
- Нормалізація психоемоційного стану та способу життя — за можливості необхідно обмежити стресовий фактор (виїхати з зони бойових дій, шукати більш комфортні умови життя).
- Забезпечити нормальне харчування та режим пиття — правильна дієта з обмеженим вживанням солі та достатнім рівнем усіх необхідних організму мікроелементів та вітамінів. Вкрай важливо забезпечити достатній рівень гідратації.
- Достатня кількість відпочинку та сну — організм повинен мати змогу відновлювати сили, це також зможе покращити психоемоційний стан та зменшити вплив стресу.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!