Малярія – інфекційна хвороба, збудником якої є найпростіші організми (плазмодії малярії (Plasmodium falciparum)), що передаються від хворої людини через укуси малярійних комарів. Хвороба дуже поширена в країнах з тропічним кліматом.
Зараження здійснюється шляхом укусу заразної самки комара. Слина комара утворює в організмі людини спорозоїти, які представляють собою веретеноподібні організми. Зараження відбувається буквально за півгодини, так як спорозоїти моментально проникають в кров і лімфу, і таким чином, розносяться по всьому організму. Спорозоїт ділиться на десятки тисяч дрібних утворень, які розвиваються в еритроцитах.
При хворобі малярії спостерігаються напади лихоманки, які пов’язані з тим, що в кров транспортувалися сторонні організми – носії чужорідного білка. Спостерігається також підвищення температури, поява ознобу, спека або алергічного ефекту. Може спостерігатися і анемія. У разі тяжкого злоякісного перебігу може закінчитися смертю.
Паразити порушують в організмі нормальне функціонування головного мозку, нирок, печінки, кишечника та інших органів. Тобто, малярія, крім алергічних реакцій, може супроводжуватися ще й нефритом, некрозом внутрішніх органів, малярійній пурпурой і іншими злоякісними проявами.
Відомо кілька форм захворювання: триденна малярія, овалі-малярія, чотириденна і тропічна, а також малярія-мікст (поєднує в собі кілька видів). Від інтенсивності розвитку може зустрічатися легка, середньотяжка і важка форми.
Тропічна малярія відрізняється інкубаційним періодом в 7-16 днів, триденна від 10-ти до 20-ти днів або ж до 14-ти місяців – тривала інкубація. Овалі-малярія має латентний період в 11-16 днів, а чотириденна – 25-42 дня. Інкубаційний період може збільшуватися через неадекватну хіміопрофілактику.
Перші прояви можуть тривати близько кількох місяців і характеризуються нездужанням, головним болем.
Наслідки малярії можуть проявлятися у вигляді ураження нервової системи, що призводить до коматозного стану. Але справжня кома трапляється тільки при тропічній формі. Тобто, незважаючи на інші види малярії, саме тропічна є найбільш небезпечною.
Лікування необхідно починати після конкретного встановлення діагнозу.
Зазвичай встановити наявність захворювання можна за допомогою загальної клінічної картини і виявлення в крові самих паразитів. Чергуються гарячкові напади, збільшення печінки або селезінки, гіпохромна анемія може бути наслідком хвороби, хоча ознаки малярії бувають різними. Необхідно уточнити, яким чином могло статися зараження – визначити джерело малярії. Якщо ж підозри підтверджуються, то беруть кров для обстеження. При цьому при перших нападах лихоманки важко виявити паразитів, тому мікроскопічне дослідження необхідно проводити через кілька діб.
Не варто забувати про те, що не тільки годинник, але і хвилини можуть бути важливі для порятунку життя хворого.