Інфекційний мононуклеоз — поширене захворювання серед дітей старше 2-3 років та серед дорослих до 40 років. У народі його часто називають “поцілунковою” хворобою. Це пояснюється тим, що вірус Епштейна-Барра, який провокує захворювання, поширюється в основному через тісний тілесний контакт. Найчастіше головні шляхи передачі — поцілунки, брудні іграшки, посуд. Здорова людина може заразитися під час переливання крові, якщо донор є носієм вірусу, немовля — повітряно-крапельним шляхом, інтранатально — від матері.
Це гостре інфекційне захворювання, що характеризується ураженням лімфоїдної тканини, що провокує запалення мигдалин, лімфовузлів, збільшення печінки, селезінки. Крім того, в периферичній крові хворого збільшується кількість віроцитів (атипових мононуклеарів).
Більшість батьків можуть навіть і не знати, що їх малюк перехворів, оскільки частенько захворювання проходить в легкій формі. Але необхідно знати, як лікувати інфекційний мононуклеоз у дітей, симптоми та лікування в різних ситуаціях.
СИМПТОМИ МОЖУТЬ БУТИ НАСТУПНИМИ:
• підвищення температури від 37 до 39° C і вище, в основному тримається від 5 до 10 днів;
• збільшення лімфовузлів, найчастіше шийних;
• запалення аденоїдів;
• набряклість повік, закладеність носа, хропіння уві сні;
• збільшення печінки, селезінки;
• поява висипу без чіткої локалізації — в основному на обличчі та на грудях;
• загальна слабкість, млявість.
Після одужання може спостерігатися імунодефіцит. Вірус вражає лімфоїдну систему, яка безпосередньо пов’язана з імунітетом. Тому імунологічна реактивність в результаті порушується.
У разі розвитку захворювання можуть також розвиватися стрептококова або стафілококова інфекції. Тоді інфекційний мононуклеоз у дітей протікає з ускладненнями. Наслідки цього інфекційного захворювання можуть бути такі:
• гнійна, фолікулярна ангіна;
• бронхіт, отит;
• пневмонія;
• важкість дихання внаслідок обструкції верхніх дихальних шляхів;
• тромбоцитопенія.
Лікування мононуклеозу у дітей не має особливої специфіки. Воно полягає в проведенні загальнозміцнюючої терапії та очищенні організму від впливу токсичних речовин. Хворому рекомендований постільний режим. Якщо декілька інфекцій виникають одночасно, призначається також антибактеріальна терапія для профілактики гнійно-запальних ускладнень. Варто пам’ятати, що незалежно від віку, особливостей перебігу захворювання, тільки лікар може призначити правильне лікування інфекційного мононуклеозу. У дітей протокол буде в основному симптоматичним, оскільки спеціального препарату для боротьби з вірусом немає.
Для того, щоб точно знати про особливості лікування, при перших симптомах слід звернутися за консультацією до фахівця. Це дозволить уникнути тяжких наслідків хвороби. Лікар призначить проведення клінічного аналізу крові, щоб виявити наявність або відсутність специфічних клітин — атипових мононуклеарів.
Наслідки інфекційного мононуклеозу можуть бути дуже серйозними тому необхідно насторожено ставитися до інфекційного мононуклеозу, як до прояву Епштейна–Барр-вірусної інфекції та своєчасно звертатися по медичну допомогу до кваліфікованого фахівця. Це допоможе значно зменшити ризик розвитку ускладнень, віддалених наслідків інфекції та зберегти здоров’я дитини.
Лікар-педіатр СА № 2 Волошина Л.В..