Всесвітня організація охорони здоров’я визнала відмову від вакцинації глобальною загрозою людству. Наразі в Україні є достатньо вакцин проти всіх 10 захворювань за Календарем щеплень, а колективного імунітету (коли вакциновані 95-97% населення) – немає проти жодного.
Гепатит В викликає вірус, який вражає печінку, призводить до розвитку цирозу і раку печінки, а це може призвести до смерті.
Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом, призводить до ураження легень, кісток, туберкульозного менінгіту, смерті.
Поліомієліт викликає вірус, який передається через брудні руки, забруднені харчові продукти і воду, іноді — повітряно-крапельним шляхом, вражає нервові клітини, що відповідають за рухи, і викликає параліч. Паралітична форма поліомієліту невиліковна.
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється у вигляді ангіни, під час якої у горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання і можуть призвести до смерті.
Кашлюк передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується запаленням дихальних шляхів і супроводжується нападами спазматичного кашлю, який може призвести до зупинки дихання.
Правець передається при потраплянні в рани зараженого грунту, предметів (наприклад, цвяхів), проявляється сильними судомами, які можуть призвести до переломів кісток.
ХІБ-інфекція (гемофільна інфекція) передається повітряно-крапельним шляхом, у дітей від 5 років провокує розвиток пневмонії, гнійного менінгіту, запалення надгортанника, що призводить до задухи (епіглотиту), запалення середнього вуха (отиту), гнійного запалення суглобів (артриту), запалення кістки (остеомієліту), “зараження” крові (сепсису). Кір передається повітряно-крапельним шляхом, може призвести до запалення мозку (енцефаліту), ураження органу слуху, інвалідності, смерті.
Краснуха передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечна при вагітності.
Епідемічний паротит (свинка) передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечний при вагітності, в рідких випадках може призвести до смерті.
Вакцинація – єдиний надійний спосіб захисту від хвороб і важких ускладнень
Дотримання цих часових проміжків гарантує найкращий захист. Наприклад:
- у перші дні життя немовлятам важливо отримати захист від туберкульозу, оскільки у випадку зараження туберкульозом у перший рік життя існує високий ризик захворіти на туберкульозний менінгіт, який вражає мозкові оболонки;
- три дози проти гепатиту В, введені до 6 місяців, виробляють довічний імунітет;
- другу дозу вакцини КПК важливо ввести в 6 років, оскільки до цього часу послаблюється дія першої дози, що вводиться в 1 рік.
Дорослі теж мають вакцинуватись – кожні 10 років, безоплатно
За національним Календарем профілактичних щеплень усі дорослі повинні вакцинуватись від дифтерії і правця. Вакцини проти цих хвороб формують імунітет на 10 років, тому важливо регулярно (кожні 10 років) робити щеплення.
Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
Нині в Україні є абсолютно усі вакцини за Календарем Вакцинація – це ваше право, гарантоване законодавством України, а також обов’язок, адже це – персональний захист і безпека для оточуючих. Уся країна вважається захищеною від хвороби, коли сформовано так званий колективний імунітет: 95-97% населення країни мають щеплення від конкретної хвороби. Колективний імунітет захищає тих людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин. Наразі в Україні немає колективного імунітету проти жодного з 10 захворювань, вакцинація проти яких входить до Календаря щеплень.
Вакцини не викликають аутизм і не перевантажують імунітет
Один із найбільш поширених міфів про вакцинацію – те, що вакцини можуть викликати аутизм. Це неправда. Десятки наукових досліджень спростовують такий зв’язок. Нещодавно опублікували чергові дані масштабного дослідження в Данії: вакцинація проти кору, паротиту та краснухи не підвищує ризик аутизму, навпаки – вакциновані КПК діти мали на сім відсотків меншу ймовірність аутизму, ніж невакциновані.
Так само вакцини не перевантажують імунітет. Віруси у вакцинах настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи. А от природне інфікування певними вірусами, яке підтримують антивакцинатори, може ослабити імунну систему. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації.
Підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення чи почервоніння у місці ін’єкції – нормальні реакції організму на вакцину
Такі реакції організму пов’язані з механізмом дії певних вакцин і здебільшого тривають протягом одного-двох днів .
Щоб сформувати оптимальну імунну відповідь на введені антигени (компоненти вакцини, до яких, власне, і формується імунітет) до деяких вакцин додають спеціальні речовини-ад’юванти. Вони можуть зробити місцеву реакцію більш вираженою. Наш організм помічає введені антигени, що є у вакцині, і вступає з ними у взаємодію
В переважній більшості випадків такі реакції проходять самостійно. Небезпеки здоров’ю дитини вони не несуть.
Зверніться до лікаря, якщо:
- у дитини висока температура, яка важко збивається жарознижувальними препаратами;
- дитина тремтить або здригається так, наче їй холодно;
- дитина млява, дуже зблідла;
- дитина відмовляється від води та їжі, блює;
- дитина виразно занепокоєна, довго плаче.
Такі симптоми зазвичай не пов’язані з вакцинацією, але можуть збігатися з нею у часі, і можуть бути ознаками серйозного захворювання і потребують уваги лікаря.
Заступник головного лікаря з охорони А.Г.Долгова
дитинства та материнства