Алкоголізм та наркоманія – це одне з найсерйозніших питань часу.

Про дитячий алкоголізм говорять в тому випадку, коли його ознаки вперше з’являються до досягнення дитиною віку 18 років. У дітей алкоголізм, на відміну від дорослих, має ряд характерних особливостей:

– Швидке звикання до спиртних напоїв (це пояснюється анатомо-фізіологічною будовою дитячого організму);

– Злоякісний перебіг хвороби (у підлітковому віці організм перебуває в стадії формування і стійкість центральної нервової системи до дії алкоголю знижена, внаслідок чого відбуваються глибокі і необоротні процеси її руйнування);

– Прийняття дитиною великих доз алкоголю (прийняття алкоголю дітьми не схвалюється суспільством, тому підлітки, як правило, п’ють потай, зазвичай без закуски, приймаючи всю дозу одночасно);

– Швидкий розвиток запійного пияцтва (для підлітків стає нормою пити з будь-якого приводу, при цьому в стані легкого сп’яніння вони починають відчувати себе невпевнено);

– Низька ефективність лікування.

Найбільш часто в стані сп’яніння відбуваються насильницькі злочини. Залучення до спиртних напоїв дітей та підлітків найбільш інтенсивно відбувається в трьох вікових періодах: раннього дитинства, дошкільного та молодшого шкільного віку, дитячого та юнацького віку.
Перший період – раннє дитинство, в якому алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п’яне зачаття, вживання алкоголю під час вагітності та годування груддю, що веде до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини.
Другий період – дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найбільш суттєвими причинами є дві – педагогічна
неграмотність батьків, яка приводить до алкогольного отруєння організму, і сімейні алкогольні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного.
Педагогічна неграмотність батьків проявляється в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь посилює апетит, виліковує недокрів’я, покращує сон, полегшує прорізування зубів. Розплачуються батьки за свою неграмотність алкогольним отруєнням дітей, що може навіть призвести до смертельного результату.

Алкоголізації дітей і підлітків сприяє алкогольне оточення, яке складають питущі найближчі родичі.У розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль грають погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім’ї.
Третій період – підлітковий і юнацький вік. В якості основних причин можна назвати наступні сім: неблагополуччя сім’ї; позитивна реклама в засобах масової інформації; незайнятість вільного часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід від проблем; психологічні особливості особистості; самоствердження. У цей період відбувається формування потягу до алкоголю, яке переростає у звичку, приводячи в більшості випадків до алкогольної залежності дитини. Алкоголізм, що формується в підлітковому та юнацькому віці (від 13 до 18 років), зазвичай називають раннім алкоголізмом. Вважається, що в цьому віці клінічні прояви алкоголізму розвиваються швидше, ніж у дорослих, а хвороба протікає більш злоякісно. Наркотики (від грец.
narkotikos — те, що викликає заціпеніння) — це група високоефективних знеболювальних засобів, які особливим чином впливають на центральну нерво­ву систему. У механізмі розвитку наркоманії певну роль відіграє бажання повторно відчути ейфорію, пережиту від першого наркотичного сп’яніння. В результаті розвивається потяг до вживання наркотиків щоденно для досягнення «психічного комфорту». Поняття наркотична залежність має подвійне тлумачення. По-перше, це психічна залежність — стан, коли наркотична от­рута викликає відчуття патологічного задоволення і хворобли­вого психічного піднесення. По-друге, це фізична залежність, виражена в «толерантності» — здатності організму до пристосування і послабленні реакції на ту саму кількість речовини. Ось чому для одержання того самого фармакологічного ефекту потрібно весь час збільшувати дозу. Наркоманія і алкоголізм – дуже поширені  проблеми з трагічними наслідками. Вони дедалі більше притягують у свої тенета все нових і нових жертв. Питанню наркоманії і алкоголізму в дитячому віці треба приділяти більше уваги у кожній сім’ї, школі, у навчальних закладах, на підприємствах, популяризувати знання про шкоду цих речовин серед молоді, передусім у періодичній пресі, в радіо- і телепередачах, науково-популярній літературі. Суспільство повинне знати, що наркоманія – це хвороба небезпечніша, ніж алкоголізм. Тому необхідна активна боротьба з токсикоманією і наркоманією на всіх рівнях. Особливе значення має розпізнавання хвороби на ранніх стадіях.
Соціальна значущість наркоманії очевидна, бо вона віднімає у суспільства молодих і енергійних людей, здорове потомство, забирає з собою у небуття нерозкриті таланти. До питання наркоманії і алкоголізму в дитячому віці треба підходити всебічно, бо воно вимагає залучення величезних коштів і сил. Крім того, суспільство повинно нести певну відповідальність за існування цього явища. Проблеми можуть бути вирішені лише тоді, коли суспільство буде з належною увагою до них ставитись, докладаючи всіх зусиль до їх викорінювання. Профілактичні заходи в нашій країні є пріоритетними. Це стосується і медицини, оскільки, без сумніву, хворобу легшее попередити, ніж лікувати. До питання наркоманії і алкоголізму в дитячому віці треба підходити з такої самої позиції.
Необхідно
терміново і активно включитися в боротьбу з наркоманією і алкоголізмом в дитячому віці, використовуючи для цього весь арсенал доступних коштів, адже наркоманів і алкоголіків серед молоді в нашій країні налічується багато і їхні ряди поповнюють все нові  і нові жертви цих залежностей.

Лікар–педіатр дільничний
Дмитрієва Г.М.