Гіпертонічний криз: небезпека, причини, лікування

Гіпертонічний криз є дуже важким патологічним станом, зумовленим суттєвим підвищенням показників артеріального тиску (АТ). Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі передбачає вжиття заходів щодо швидкого зниження АТ, в іншому випадку істотно зростає ризик можливих ускладнень, при яких уражаються так звані «органи-мішені». Передусім уражаються головний мозок, нирки і серцевий м’яз; іноді виникає набряк легенів.

При тяжкому перебігу можливі такі ускладнення гіпертонічного кризу, як інфаркт міокарда та інсульти (переважно – геморагічні).

Причини та ознаки гіпертонічного кризу

Найбільш небезпечним цей патологічний стан є для осіб, у яких раніше вже було виявлено серцево-судинні патології та ураження центральної нервової системи.

Основними причинами гіпертонічного кризу вважаються порушення судинної регуляції та збільшення об’єму серцевого викиду. На тлі спастичного скорочення артеріол зростає периферичний опір і паралельно зростає частота серцевих скорочень. При спазмі кровоносних судин в органах починається кисневе голодування.

Згідно з клінічною класифікацією виділяють ускладнений та неускладнений типи гіпертонічних кризів. У першому випадку має місце ураження органів-мішеней. Ускладнений криз нерідко стає причиною смертельних випадків, тому він є підставою для негайної госпіталізації після надання невідкладної допомоги в повному обсязі. При неускладненому варіанті перебігу мозок і внутрішні органи уражені значно меншою мірою, і лікування може проводитися в амбулаторних умовах (вдома). Тим не менш, адекватних заходів повинно бути обов’язково вжито протягом першої доби від появи клінічних ознак. Величезне значення при гіпертонічному кризі має долікарська допомога.

До перших симптомів гіпертонічного кризу належать:

  • Різкий стрибок АТ (систолічний – вище за 150-200);
  • інтенсивна цефалгія (у скроневій та потиличній областях);
  • болі за грудиною;
  • поява задишки;
  • мигтіння мушок і відблисків перед очима;
  • блювання;
  • збудження;
  • гіперемія шкірних покривів.

Ознаками гіпертонічного кризу нерідко стають такі неврологічні порушення, як судоми і сплутаність (втрата) свідомості.

Що зробити для полегшення стану хворого

Зверніть увагу: Напади мають властивість повторюватися. За статистикою, вони розвиваються у 1% осіб з діагностованою хронічною артеріальною гіпертензією.

Суттєве значення для профілактики цих невідкладних станів має комплексне лікування гіпертонічної хвороби.

Від вправних дій рідних і близьких хворого залежить наслідок нападу. Але важливо враховувати, що навіть найбільш грамотна долікарська допомога при гіпертонічному кризі ніколи не замінить дій медичної бригади. Перш за все хворому необхідно викликати «швидку»!

Алгоритм дій при гіпертонічному кризі:

  • пацієнта потрібно заспокоїти; емоції здатні спровокувати подальше зростання АТ;
  • слід допомогти хворому набути напівсидячого положення;
  • забезпечте доступ повітря в приміщення;
  • зніміть або розстебніть одяг хворого, що утруднює його дихання;
  • стежте, щоб дихання потерпілого було глибоким і рівномірним;
  • на голові доцільно прикласти пакет або грілку з льодом;
  • дайте хворому ліки, які той зазвичай приймає для зниження АТ;
  • дайте 20-40 крапель Корвалолу;
  • при ознобі укрийте пацієнта ковдрою;
  • якщо мають місце болі в грудях, дайте таблетку Нітрогліцерину або Нитрокору (в сумі – не більше 3 шт.);
  • покладіть хворому під язик 1 таблетку Каптоприлу (можливі заміни – Кордафлекс, Капотен, Ніфедипін, Коринфар).

Важливо: Якщо через 30 хвилин немає помітних покращень стану, «швидка допомога» ще не прибула, то для купірування гіпертонічного кризу дайте потерпілому ліки з наведеного вище списку повторно.

За допомогою тонометра проводьте вимірювання артеріального тиску кожні 15-20 хвилин і записуйте результати, щоб медики могли об’єктивно оцінити динаміку стану.