Професійне вигорання у медичних працівників: причини, симптоми, ризики

Професійне вигорання у медичних працівників: причини, симптоми, ризики

У 1974 році термін «staff burn-out» (вигорання працівників) ввів американський психіатр Герберт Фрейденберг. У 1976 році був введений термін «емоційне вигорання» американською дослідницею Христиною Маслач. Замість терміна «staff burn-out» вона стала використовувати поняття «вигорання» (припинення горіння). За словами Маслач, емоційне вигорання, яке є причиною професійного вигорання – це розплата за співчуття.

Вигорання – це синдром емоційного виснаження, деперсоналізації (втрата індивідуальності, відокремленості від інших) і зниження особистих досягнень, що може виникнути у працівників, робота яких пов’язана з людьми. Це реакція на хронічне емоційне напруження із-за роботи з іншими людьми, особливо якщо вони стурбовані або мають проблеми. Таким чином, це може вважатися одним з видів стресу на роботі. Хоча це має деякі з тих же згубних наслідків що і інші відповідні реакції на стрес, в чому полягає унікальність вигорання, так це в тому, що стрес виникає із-за соціальної взаємодії між працівником і клієнтом.

Причинами професійного вигоряння у медичних закладах є:

  • Емпатія – співпереживання емоційним станом пацієнта. Лікар сприймає проблеми пацієнта на особистому рівні.
  • Напружені відносини в колективі, з керівництвом.
  • Недостатнє матеріальне заохочення медичного працівника.
  • Надмірна завантаженість лікаря.
  • Погані умови роботи.
  • Невідповідність між бажаним і наданим рівнями відповідальності.
  • Неможливість особистого розвитку.
  • Інше.

Фізичні симптоми професійного вигорання: постійна втома, головний біль, фізичне виснаження, розсіяна увага, зниження реакції, сонливість, безсоння, зміна ваги. У випадку з лікарями – це може мати дуже небезпечні наслідки, адже лікар завжди повинен мати швидку реакцію і ясний розум щоб не нашкодити пацієнту.

Психологічні симптоми професійного вигорання: апатія, депресія, дратівливість, песимізм, нервові зриви, почуття тривоги, страх не впоратися зі своїми обов’язками. Лікар працює з людьми, тому повинен бути в гарному настрої. У той же час, якщо пацієнт не в настрої, він може скидати свій негатив на лікаря, що виснажує психологічно. Дуже важко в такій ситуації зберігати спокій. Саме цьому аспекту, роботі лікаря з людьми (професія типу «людина-людина»), необхідно приділяти найбільше уваги.

Синдром професійного вигорання у лікарів проявляється в зниженні зацікавленості в роботі, більшої витрати часу на постановку діагнозу. Професійно втомлені лікарі можуть ставити неправильний діагноз, призначати неправильні методи лікування, затримуватися довше на роботі, або ж раніше йти додому. У колективі це проявляється відособленістю від колег. З’являються шкідливі звички, що може мати погані наслідки не лише для лікаря, але і всього медичного закладу, так як він має доступ до різних лікарських засобів.

Щоб не допустити вигоряння медичні працівники повинні дотримуватися наступного:

  • Тверезо оцінювати свої можливості.
  • Самовдосконалюватися. Лікарі повинні відвідувати конференції, семінари, майстер-класи. Почуття сидіння на одному місці і зупинки в розвитку призводить до поступового впадати в депресію і є причиною вигоряння.
  • Мати хобі та активно відпочивати в неробочий час. Це найкраще відволікає від думок про роботу. Не тільки лікарі, але і будь-який працівник швидко вигорає емоційно, якщо не тільки в робочий час, але і на вихідних думає про роботу.
  • Піклуватися про своє здоров’я, дотримуватися режиму харчування і сну.
  • Вести активне соціальне життя.
  • Спілкуватися з людьми, що не мають відношення до медицини (тобто не обмежувати коло спілкування колегами).
  • Не гнатися за успіхом або перемогою. Виконувати свої обов’язки необхідно якісно і відповідально, але спокійно і розмірено, адже нервове виконання призводить до психічної напруженості.
  • Мати повноцінне особисте життя. Розлади в сім’ї, особистих відносинах неодмінно вплинуть на роботу.

Запобігання синдрому професійного вигорання багато в чому залежить від керівництва. Так керівники медичного центру повинні застосовувати такі методи:

  • Робота повинна бути відповідно досвіду і знань. Потрібно побудувати такі взаємини в колективі, щоб кваліфіковані та досвідчені лікарі навчали молодих лікарів, і в усьому підтримували їх на початковому етапі роботи. Без взаємної поваги і дружніх взаємин нічого не вийде. Багато тут залежить від корпоративної культури. Кожен керівник медичного закладу повинен розуміти, що від злагодженості в колективі залежить не тільки успіх медичного центру, але і життя пацієнтів.
  • Навчання і розвиток співробітників. Вклавши гроші в лікаря, медичний центр отримає значно більше, застосовуючи надалі нові знання та навички працівника. Лікар не тільки дізнається більше у своїй професійній діяльності, але і буде відчувати себе потрібним. Краще всього організувати курси і тренінги безпосередньо на базі медичного закладу. Це зміцнить взаємини в колективі, надасть працівнику почуття приналежності до медичного закладу і буде вважатися значною перевагою і причиною залишитися, якщо надійдуть пропозиції від інших медичних центрів. Курси можуть бути не тільки медичні, але й англійської мови, психології роботи з людьми, спортивні секції. Краще ж усього – запитати у самих медичних працівників чого вони хочуть.
  • Постійне удосконалення умов праці. Наприклад, розвозка до місця роботи, якщо добиратися далеко і незручно. Безкоштовна їдальня для всіх співробітників медичного закладу. Гнучкий графік, якщо це не заважає робочому процесу.
  • Висока мотивація співробітників. Слід пам’ятати, що однаково важлива, як матеріальна, так і нематеріальна мотивація.
  • Повний соціальний пакет. Працівник не може працювати ефективно, якщо не відчуває, що він захищений.

Наостанок варто відзначити, що необхідно приділяти однакову увагу всім ланкам персоналу, починаючи від технічного персоналу і закінчуючи відомими лікарями. Адже почуття несправедливості та образи – це найшвидший шлях до синдрому професійного вигорання. А це може призвести не тільки до неякісної роботи лікаря, але і до його бажання змінити місце роботи. Якщо ж буде присутній плинність кадрів, медичний центр ніколи не досягне успіху. Набагато ефективніше вирощувати своїх працівників, які відчуваючи хороше до себе відношення і приналежність саме до цього медичного закладу, будуть вірні йому і не залишать його навіть у важкі часи.

Амбулаторія 1
Адреса: пр-т Богоявленський 340/2
ІНФО-ЦЕНТР067 807 37 61 або (0512) 640816

Амбулаторія 2
Адреса: вул. Металургів 8/5
ІНФО-ЦЕНТР:  067 807 37 82 або (0512) 646169

Амбулаторія 3
Адреса: пр-т Корабелів 12
ІНФО-ЦЕНТР067 807 37 91 або (0512) 641256

Амбулаторія 4
Адреса: пр-т Корабелів 12
ІНФО-ЦЕНТР067 807 37 92 або (0512) 641275

Графік роботи амбулаторій:
СА №1 Пн-Пт з 08.00 до 18.00
СА №2 Пн-Пт з 08.00 до 18.00
СА №3 Пн-Пт з 08.00 до 18.00
СА №4 Пн-Пт з 08.00 до 18.00
Черговий лікар
Сб-Нд 09.00-14.00 за адресою пр-т Корабелів, 12 (СА №3-4)

Приймальня директора Пн - Пт з 08.00 до 16.30
(0512) 64-13-61 або 068 747 09 09
Електронна пошта: cpmsd7_office@ukr.net

Проїзд:
Маршрутне таксі №50, №53, №91, №1, №2, №17, №18, №32.
Тролейбус №10.
Маршрут на карті: пр-т Богоявленський, 340/2, Корабельний р-н, м. Миколаїв, 5405