Ротавірусна інфекція (ротавірусний ентерит) — хвороба, що є найчастішою причиною тяжкої діареї, нерідко смертельної, особливо у немовлят і маленьких дітей.

Ще кілька десятиліть тому про цю недугу ніхто не знав, а у захворілих осіб діагностували гастроентерит. Відкриття ротавірусу пов’язано з ім’ям Рут Бішоп, якій 1973 року вдалося виявити вірусні частинки в епітеліальних клітинах дванадцятипалої кишки пацієнтів.

Майже кожна дитина у світі до 5-річного віку заражається ротавірусом принаймні один раз.

Ротавірус дуже заразний, захворіти можна після потрапляння до організму менше 100 вірусних частинок.

Джерелом ротавірусів є людина. Інфікування відбувається фекально-оральним шляхом як безпосередньо, так і під час контакту з поверхнями і предметами, що могли бути забруднені: іграшками, підлогою, меблями, одягом тощо, а також під час їжі.

Хворобу реєструють протягом усього року. Проте особливістю її як вірусного гастроентериту є підйом в осінній період з подальшим наростанням у зимово-весняний.

Симптоми захворювання переважно з’являються через 2 дні. Блювота й діарея можуть тривати від 3 до 8 днів. Особливо небезпечними для немовлят і маленьких дітей можуть бути додаткові симптоми (втрата апетиту, зневоднення).

Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни.

Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання. ВООЗ рекомендує вводити першу дозу ротавірусної вакцини якомога швидше після 6-тижневого віку. В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції відносять до рекомендованих, тобто вакцинуватися можна власним коштом.

ВООЗ наголошує, що використання ротавірусних вакцин має бути частиною всеосяжної стратегії боротьби з діарейними захворюваннями з розширенням профілактики (сприяння ранньому і виключно грудному вигодовуванню, миття рук з милом, поліпшення водопостачання та санітарії).

Лікар-педіатр СА № 2 Поливода К.В.