Вірусний гепатит C — це захворювання, спричинене вірусом, який може передаватися через кров від однієї людини до іншої. Недуга вражає насамперед печінку. ВГC впливає на фізичний та емоційний стан людини і є потенційною загрозою для життя.
Унаслідок дії вірусу печінка зазнає ушкоджень і зрештою може не впоратися з виконанням життєво важливих функцій. Хронічна форма ВГC може призвести до серйозного пошкодження цього органу, наприклад, фіброзу, цирозу і навіть до раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми).
Вірус гепатиту С передається через кров:
- під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
- унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
- під час переливання неперевіреної крові та її компонентів;
Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині); однак такі випадки фіксують нечасто: ризик передавання від інфікованої матері до дитини, яка не має ВІЛ, становить близько 5%, а статевий шлях інфікування в гетеросексуальних парах зустрічається ще рідше.
ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).
Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) складає від двох тижнів до шести місяців. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.
У деяких інфікованих людей можливі:
- виражена загальна слабкість;
- висока температура;
- втома;
- втрата апетиту;
- нудота;
- блювання;
- болі в животі;
- потемніння сечі;
- світлий кал;
- болі в суглобах;
- жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).
Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:
- кріоглобулінемія;
- гломерулонефрит;
- васкуліти;
- артрити тощо.
Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції ВГС полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад людей, що вживають наркотики ін’єкційно.
До засобів профілактики ВГС належать:
- застосування бар’єрних контрацептивів;
- користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
- користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
- користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).
Сімейний лікар СА №1 Красовська Н.М.