Війна розлучила багато українських родин. Одні волонтерять, підтримують економіку та відвозять дітей у безпечні місця. Інші – боронять Україну від російських солдатів. У таких умовах єдиним засобом зв’язку між військовими та їхніми сім’ями став телефон. Як підтримати кохану чи близьку людину, яка воює, про що казати не варто та чому важливо не забувати дбати про себе – пояснюють психологи.
Спілкуватися з рідними та близькими – важливо для військових. Це впливає на їхній морально-психологічний стан, а значить – на успіхи у їхній роботі. Проте універсальних порад, як і про що говорити, щоб не нашкодити, – не так багато. Кожен випадок індивідуальний, залежить від самих людей та обставин.
Психологи дають декілька порад, як підтримати та не демотивувати рідну чи кохану людину на фронті.
Про що говорити, а про що мовчати
Окрім інших обставин, характер та частота дзвінків і переписок залежатиме від морально-психологічного стану військового чи військової. На стан впливає: скільки часу людина воює, у яких умовах, з яким колективом, де саме перебуває та наскільки інтенсивні бойові дії там ведуться.
Нормально, коли людина нічого не хоче розповідати. Якщо розповідає, важливо дати можливість виговоритись та уважно вислухати, не ставлячи питань про воєнні справи. Не питайте, де перебуває, чи подобається, чи не подобається ситуація. Людина розкаже сама, якщо захоче.
Потрібно розуміти, що захисники не можуть бути завжди у піднесеному настрої. Іноді вони втрачають бойовий дух, стають роздратованими, виснаженими та можуть скаржитись. Це нормально, адже не можна бути героєм 24 на 7. У такі періоди треба підтримати. Вислухати, не вдаючись у деталі. Важливо розуміти, що ми не зможемо вплинути на ситуацію там, але можемо спитати, чим допомогти тут.
У військових та цивільних різні правила поведінки, тож не варто очікувати від бійців сентименти. Навряд військові будуть проявляти глибоку емпатію та говорити про почуття. Якщо це роблять – чудово, а якщо ні – то це не означає, що почуттів немає. На війні емоції, це не найкраща річ. Взагалі будь-які. Треба бути уважним, наводити порядок у своєму оточенні, структурувати якимось чином своє життя. Робити те, що треба. Робота вимагає концентрації і уваги.
Як підтримати
Слова підтримки – дуже індивідуальні. Не варто писати шаблонними фразами, казати мотиваційні цитати, гасла чи порівнювати із кимось, радять психологи. Якщо є запит на спілкування, розкажіть, що відбувається вдома, з ким спілкуєтесь, що робите. Будуйте плани на майбутнє. Можна нагадати, заради чого людина воює. Не прямим текстом, а до прикладу відправити свої фото чи відео, дітей, домашніх тварин, дому або інших таких речей. Розкажіть про очікування.
Не варто сприймати на свій рахунок, якщо якесь питання чи слова підтримки викликали роздратування чи гнів. Це емоції через ситуацію, а не через вас. Навіть заклики бути обережним можуть викликати спротив. Якщо людина виснажена, її буде дратувати будь-що.
Як часто писати та дзвонити
Єдиної відповіді, як і на питання про що говорити – немає. Все залежить від людей та обставин. Але точно не треба надмірно писати та вимагати постійно виходити на зв’язок. Уявіть: кулемет в одній руці, телефон в іншій. Треба домовитись. Один досвідчений військовий домовився зі своєю дружиною, що він ввечері відправлятиме їй плюсик. Це означає: я тут. Якщо це влаштовує, а так буває часто із досвідченими військовими, то окей. Сприймайте ці правила гри.
Якщо зв’язок втрачається
Одна із найнеприємніших речей, які можуть трапитись – коли зникає зв’язок. Військовий або військова може довго не відповідати на дзвінки та повідомлення. Часто родичі одразу починають бити на сполох.
Цього робити не варто. Іноді таке трапляється. Зв’язок пропадає із технічних причин, іноді з причин безпеки. Треба набратися терпіння. А краще: з самого початку взяти номер людей, які воюють ближче до тилу, але можуть розказати, як йдуть справи. Треба заспокоїтись і дочекатися.
Сварити людину за ігнорування повідомлень не треба, адже на це були об’єктивні причини. Не треба викликати почуття провини, говорячи, що хвилювалися. Він або вона теж хвилювались.
Як підтримати себе, коли рідні чи близькі воюють
Переживати та хвилюватися за захисника чи захисницю – нормально. Проте важливо у цей період дбати про себе, дітей, дім тощо. Не треба нехтувати своїм станом. Треба відволікатися на буденні справи. Заради себе, дому, близьких людей. Всіх, хто знаходяться там.
Військовим важливо знати, що вдома все добре. Скажіть їм про це. Що все гаразд, що ви у безпеці, якщо це так. Це дасть їм зрозуміти, за що вони воюють.